У кожній мові є ключові поняття, що допомагають нам зрозуміти стиль мислення людей у певній країні, їхній життєвий уклад, їхнє світосприйняття. Поява української версії першого тому «Європейського словника філософій» стала великим кроком назустріч такому розумінню.
Оригінальна версія «Європейського словника філософій» вийшла 2004 року в Парижі. За словами головного редактора цього видання, Барбари Кассен, завданням словника було подолати проблему «неперекладностей» — слів, що не мають точних відповідників у інших мовах.
Один із перекладачів і редакторів українського видання, Олексій Сігов, не дивується, що ідея словника народилася саме у Франції: «Французька стала прототипом тієї мови, що пробує відповісти англійській як метамові, нав’язаній суспільству. Французька намагається розпочати діалог з іншими європейським мовам і донести до людей, наскільки важливо сприймати культуру чи традиції певної країни через розуміння її мови».
Українська версія «Європейського словника філософій» вийшла у світ 2009 року. За невеликий проміжок часу видання не тільки отримало схвальні відгуки в академічних колах, а й викликало інтерес серед студентства: заплановано навіть перевидання першого тому, адже в книгарнях «Словника» сьогодні вже не знайти — усе розкупили! Відтак перемога в рейтингу «Книжка року – 2010» у номінації «Софія: зарубіжна гуманітаристика» є закономірною.
Проте за цією перемогою стояла дуже непроста інтелектуальна боротьба українських авторів з тими ж «неперекладностями»: «Наприклад, є французьке слово «pardonner» (укр. — пробачати), – розповідає Олексій Сігов, — корінь цього слова «donner», тобто давати, а префікс — «par»; якщо перекладати дослівно, «pardonner» означає «більше, ніж давати». Автор французької статті постійно грає цими смислами, тоді як при нашому перекладі доводиться пояснювати те, що для француза є очевидним. Або ще такий приклад, — продовжує пан Сігов, — англійське дієслово «belief» має два значення: «вірити» і «довіряти». Для англійців обидва ці сенси одразу себе проявляють, тоді як для нас — лише один з двох».
Варто сказати, що в першому томі українського видання є декілька додаткових статей, яких немає в оригінальній французькій версії. Одна з таких статей — «Сором» Віктора Малахова. Адже у французькій просто немає поняття «сором»! Таким чином, через переклад французьких статей з’являються нові поняття, що заслуговують на увагу.
«Французи слідкують за такими поповненнями: після того, як будуть зроблені переклади словника іншими мовами (планують переклади румунською, іспанською, арабською), вони зведуть докупи ці слова та перекладуть їх французькою, розширюючи в такий спосіб цей словник», — ділиться планами на майбутнє пан Сігов.
Задля справедливості слід відзначити, що у французькій версії є й декілька слов’янських слів, наприклад: «вік», «мир», «правда» – це ті поняття, які становлять надбання слов’янських мов і які ввійшли в першу версію словника.
Головний редактор першого видання Барбара Кассен наполягає на тому, щоб усі поняття, що є у словнику, називати не термінами, а словами. Можна помітити, що більшість слів у словнику — це ті, що їх ми вживаємо повсякденному мовленні: «сором», «світло», «правда», «гнів», «душа», «доля», «пам’ять», «образ», «чеснота», «задоволення» та ін. Це слова, що викликають зрозуміле зацікавлення не тільки в гуманітарія, але й у кожної людини.
Ще однією особливістю видання, що на неї звертає нашу увагу Олексій Сігов, є структура цього словника: «Даний словник — це перша спроба побудувати таку собі мережу в друкованому вигляді. Читаючи одну статтю, ти переходиш до декількох понять, що розкриваються в інших. Цікаво буде подивитись, коли будуть завершені всі версії «Словника», у який спосіб ми будемо переходити від англійської до іспанської або арабської, тобто, як кожне з цих слів буде тлумачитись в інших культурах».
Багато з тих, хто вже ознайомився з першим томом, чекають на другий — його обіцяють восени цього року. «Складнощі полягають у тому, що працює ціла команда людей, тому уніфікувати роботу дуже складно», — говорить пан Сігов і ділиться планами щодо третього тому: «Перекладачі, що закінчили працювати над другим томом, уже взялися за наступний і постійно просять нових матеріалів. Одне слово, такого рівня справи в нашій галузі ще не було», — підсумовує він.
Немає коментарів:
Дописати коментар